Електрокохлеографія

Електрокохлеографія – це метод аудіологічного обстеження, що застосовується в діагностиці слухової нейропатії у дітей, діагностиці хвороби Меньєра, центральних слухових розладів, зокрема, невриноми слухового нерву.

Електрокохлеографія (ЕКоГ) – це реєстрація найбільш ранніх слухових викликаних потенціалів – потенціалів завитки та внутрішньозавиткової частини слухового нерва, що виникають у межах 2-3 мілісекунд після подачі короткого звукового стимулу (зазвичай, клацання). У нормі ЕКоГ реєструється при стимуляції клацаннями з рівнем понад 60 дБ нПС. Для успішної реєстрації ЕКоГ активний електрод розміщують якомога ближче до завитки внутрішнього вуха.

В деяких клініках застосовують інтратимпанальну реєстрацію ЕКоГ за допомогою електроду, що вводиться в середнє вухо і торкається стінки барабанної порожнини безпосередньо поблизу круглого вікна завитки. Цей метод надає найбільшу амплітуду ЕКоГ, але він є інвазивним та може викликати важкі ускладнення – ушкодження лицьового нерва та інфекції середнього вуха.

Тому в Медичному центрі АВРОРА^®застосовується метод екстра тимпанальної реєстрації ЕКоГ, при якому активний електрод встановлюють у кістковому відділі зовнішнього слухового ходу. Електрод для екстра тимпанальної реєстрації ЕКоГ виготовляють у вигляді вушної вкладки, вкритої дуже тонкою електропровідною золотою фольгою.

ЕКоГ складається з наступних трьох компонентів:

Мікрофонний потенціал (МП) завитки.
Сумаційний потенціал (СП) завитки.
Потенціал дії (ПД) слухового нерва.

Мікрофонний потенціал (МП) завитки – це перемінний потенціал, що повторює частоту та полярність стимулу. В нормі МП з’являється протягом першої мілісекунди при стимуляції рівнем звукового тиску 80 дБ нПС та вище, випереджуючи основні піки коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП). Особливістю МП є його фазочутливість, що виражається в повторенні полярності стимулу. При переміні полярності стимулу (згущення або розрідження) полярність МП (тобто, направлення піку вгору або вниз) також міняється (Малюнок 1.)

Фазочутливість МП є важливою діагностичною властивістю. При подачі стимулу у фазі згущення (позитивна фаза), пік амплітуди МП направлений вгору від середньої лінії, а при подачі стимулу у фазі розрідження (негативна фаза), пік амплітуди МП направлений вниз від середньої лінії.

Малюнок 1. ЕКоГ нормально чуючого вуха при стимуляції клацанням рівнем 95 дБ нПС. МП – мікрофонний потенціал. ПД – потенціал дії слухового нерву. Можна побачити, що при клацанні згущення (верхня крива) та розрідження (нижня крива) МП міняє направлення (скріншот авторів).

Місцем генерації МП є нормально функціонуючі зовнішні волоскові клітини (ЗВП). Реєстрація мікрофонного потенціалу завитки є одним з ключових компонентів у діагностиці слухової нейропатії.

Сумаційний потенціал (СП) завитки – генерується в органі Корті в завитці внутрішнього вуха та зображає фізіологічні процеси, що виникають при зміщенні основної (базилярної) мембрани завитки та фізіологічної активності волоскових клітин. При реєстрації ЕКоГ СП може маскуватися мікрофонним потенціалом.

Потенціал дії (ПД) слухового нерва – це сумарна синхронна відповідь волокон ділянки слухового нерву на виході з кісткового лабіринту. ПД відповідає пікові I КСВП (Малюнок 2).

Малюнок 2. Компоненти ЕКоГ, зареєстрованої у відповідь на клацання рівнем 95 дБ нПС: СП – сумаційний потенціал завитки, ПД – потенціал дії слухового нерву. Зареєстровано авторами на пристрої Vivosonic Integrity™.

Діагностичне значення ЕКоГ

Електрокохлеографія застосовується в наступних цілях:

Діагностика хвороби Меньєра. Важливим діагностичним показником ЕКоГ є співвідношення амплітуди сумаційного потенціалу та потенціалу дії слухового нерва – СМ/ПД. В нормі це співвідношення менше ніж 0,5, а при хворобі Меньєра воно перевищує 0,5.
Збільшення амплітуди ПД (піку I КСВП) для точнішого визначення між пікових інтервалів КСВП при діагностиці центральних слухових розладів, зокрема, невриноми слухового нерва.
Чітка візуалізація мікрофонного потенціалу завитки, яка зазвичай слабко помітна при реєстрації КСВП. Використовується в діагностиці слухової нейропатії у дітей, що характеризується наявністю мікрофонного потенціалу (часто також отоакустичної емісії) та відсутністю або значним спотворенням хвиль КСВП – порушеною морфологією, подовженою латентністю, зниженою амплітудою хвиль, відсутністю деяких хвиль.