Які лікарські засоби можуть викликати порушення слуху

Деякі лікарські засоби негативно впливають на слух.

Цей ефект називають ототоксичністю.

Ми розповімо, до яких медикаментів варто ставитися з обережністю.

Слово ототоксичність утворене поєднанням двох грецьких слів – otos (вухо) + toxikon (отрута). Негативний ефект ототоксичних медикаментів проявляється в більшості випадків руйнівною дією на волоскові клітини внутрішнього вуха. Такий вплив може призвести до порушення слуху, відчуття шуму і дзвону у вухах.

Причому даний негативний ефект іноді з’являється під час прийому препаратів (гострий прояв), а часом – через місяці й навіть роки (відкладена дія). Діти і літні люди від цього впливу страждають частіше. Але найгірше — в деяких випадках прогноз відновлення порушених функцій є несприятливим.

Призначають ототоксичні медикаменти, коли нема іншого виходу — препарат життєво необхідний і не має альтернатив. Особливо не рекомендується призначати такі препарати жінкам під час вагітності та годування груддю, людям похилого віку, пацієнтам із захворюваннями нирок і діабетом, а також тим, у кого вже є встановлені проблеми зі слухом.

Прийом ототоксичних препаратів слід обов’язково проводити під контролем лікаря-сурдолога та отоларинголога.

Отже, які лікарські засоби можуть викликати зниження слуху?
Даний перелік допоможе мінімізувати ризики.

Антибіотики

Багато груп антибіотиків мають ототоксичні властивості.

Аміноглікозиди

Відмовитися від застосування цих препаратів буває складно. Їх використовують для лікування пневмоній, туберкульозу, гайморитів і внутрішньолікарняних інфекцій:

стрептоміцин, канаміцин, неоміцин;
еритроміцин, гентаміцин, сизоміцин, тобраміцин, нетилміцин, рифампіцин, флориміцин;
амікацин, ристоміцин;
ізепаміцин, азитроміцин.

Найтоксичніші — неоміцин, гентаміцин і амікацин, найменш токсичний – еритроміцин.

Ризик появи проблем зі слухом збільшується, якщо аміноглікозид приймається більш як 10 днів, при одночасному прийомі 2-х і більше препаратів, а також при поєднанні з сечогінними.

Аміноглікозиди проникають крізь плаценту, тим самим підвищуючи ризик народження дитини з глухотою. Також вони проникають в кров через шкіру, тому навіть у формі мазей мають ототоксичний вплив.

Ібупрофен, індометацин, напроксен і диклофенак натрію теж є лікарськими засобами, що погано впливають на слух. При припиненні прийому цих препаратів зазвичай токсичний ефект зникає.

Тетрацикліни

Міноциклін та мінолексин призводять до порушення слуху і порушень вестибулярного апарату.

Поліміксини

Поліміксин В сульфат та полідекса – краплі, що застосовуються в отоларингології. Можуть викликати глухоту.

Глікопептиди

Ванкоміцин і тейкоміцин призводять до порушення слуху.

Поліпептиди

Антибіотик гістоміцин негативно впливає на слуховий нерв та призводить до незворотних змін слуху.

Сечогінні

Сечогінні з групи петльових діуретиків часто призначають при захворюваннях нирок, підвищеному артеріальному тиску і серцевій недостатності. Вони викликають дисбаланс натрію та калію в рідині, якою заповнений равлик внутрішнього вуха:

фуросемід (лазікс),
етакринова кислота,
буметанід і буфенокс.

Зазвичай після припинення прийому сечогінних проблеми зі слухом зникають.

Протизапальні

Аспірин і препарати, до складу яких він входить, порушують провідність мембран волоскових клітин, тим самим ускладнюючи проведення звуку. Спостерігається цей ефект лише при тривалому прийомі 5-8 таблеток на день.

Серцеві

Деякі лікарські засоби, що призначаються при лікуванню аритмій, стенокардії, підвищеного тиску і тіреотоксикозу, мають побічний ефект у вигляді ототоксичності. Особливо негативно вплинуть на слух лідокаїн, метопролол, целіпролол, тамбокор, лопрессор, прокаїнамід, пропанолол.

Гідроксихлорохін

Протималярійний і протизапальний препарат гідроксихлорохін у 2020 році застосовувався в деяких країнах як засіб лікування від COVID-19. Однак, його ефективність від цього захворювання виявилася не доведеною.

Одним із побічних ефектів прийому гідроксихлорохіну може бути тимчасова втрата слуху.

Протимікробні

Фурадонін, який застосовують для лікування циститів і пієлонефритів, дуже токсичний, його призначення протипоказане при наявності проблем зі слухом.

Препарати для хіміотерапії

Цисплатин, карбоплатин і оксаліплатин, одні з найкращих (на сьогодні) протипухлинних препаратів на основі платини, дуже ототоксичні. Такі ж властивості у вінкристину, вінбластину, метотрексату і циклофосфоміду.

Антидепресанти

Більшість антидепресантів і транквілізаторів є ототоксичними, в тому числі ксанакс, транксен, лібріум, флуразепам, прозепам, мідазолам, дорал, темазепам, оксазепам, тріазолам, бупропіон, карбамазепін, доксепін, норпрамін, тофраніл, молідон, фенелзін, вівацтіл та ін.

Контрацептиви та препарати для медикаментозного переривання вагітності

Багато контрацептивів можуть спровокувати тромбоутворення в судинах внутрішнього вуха. Про їх рівні негативного впливу на слух уважно читайте інструкції до препарату.

Міропрістон, мізопростон, міфепристон та ін. – лікарські засоби для медикаментозного переривання вагітності, що дуже ототоксичні. Після їх прийому зачаття дитини рекомендується не раніше ніж через півроку.

Якщо у вас чи вашої дитини — порушення слуху, або в сім’ї є люди з такими порушеннями, обов’язково перед призначенням медикаментозного лікування проконсультуйтеся з лікарем, і уважно ознайомтеся з інструкціями до препаратів.

Бережіть свій слух і при перших ознаках його порушення звертайтеся до лікаря!

Фахівці Медичного центру слухової реабілітації АВРОРА нададуть допомогу й підтримку, проведуть діагностику та при необхідності підберуть оптимальне лікування або корекцію.

Як деменція пов’язана з порушенням слуху?

Згідно з результатами досліджень, зв’язок між порушенням слуху і підвищеним ризиком розвитку деменції може бути обумовлена наступними факторами:

Дослідження фізіологів слуху показали, що при порушенні слуху в головний мозок від равлики внутрішнього вуха і слухового нерва надходять неповні, ослаблені і спотворені імпульси. Обробка цієї неповної та спотвореної інформації викликає додаткову навантаження на мозок. Збільшення навантаження виснажує ресурси головного мозку і призводить до зменшення когнітивного потенціалу.
Дослідження за допомогою функціонального магнітно-ядерного резонансу показали, що порушення слуху може призводити до анатомо-функціональних змін структур головного мозку, які беруть участь в обробці слухової інформації. Ті ж самі мозкові структури беруть участь і в когнітивних процесах, таких як мова і пам’ять.
Дослідження психологів показали, що зниження слуху призводить до соціальної ізоляції, що, в свою чергу, призводить до порушення когнітивних функцій і деменції.

Медична статистика виявила, що порушення слуху у людей похилого віку збільшує ризик виникнення деменції в 5 разів.